wrapper

Пятница, 14 июля 2017 13:25

«Бій виграно, але війна триває»: підсумки битви за життя важкохворих

Оцените материал
(0 голосов)

Останні два дні тривала запекла боротьба за життя, у прямому сенсі цього слова, адже від звичайних людей – нікому невідомих дружин, сестер, батьків та друзів тяжкохворих, яким потрібне лікування за кордоном, та які вийшли на акцію відчаю – залежало життя більш ніж сотні людей. Зібратися ми вирішили під Кабінетом Міністрів, бо розуміли: просити грошей у МОЗу не має ніякого сенсу: за перші півроку 2017 витратили всі кошти, які виділили для програми міністерства – 203 мільйони гривень. Ці кошти покрили фінансування для порятунку 74 українців, але у «черзі смерті», як її називають самі хворі, перебувало ще 93 людини. Життя 93 українців залежало від того, чи виділять Кабінет Міністрів та Верховна Рада додаткове фінансування на програму... Чи могли тоді ми подумати, що за два дні нам вдасться зробити, здавалося б, неможливе?

При перших же наших постах про наміри вийти під Кабмін, нам почали писати з усієї України. Протягом декількох днів про нашу акцію дізналися сотні людей. Тому разом із нами під Кабінет Міністрів вийшли бійці АТО, які приїхали з Кременчуга, аби захистити життя маленької Наталі Ященко (діагноз – нейролейкоз, рецидив), рідний дядько якої загинув під Іловайськом, мама Інни Логвиненко Олена з Одеси (діагноз – вторинний гострий мієлобластний лейкоз), мама Олександра Гурбича (діагноз – лейкоз, 2 рецидив) Алла, молоді хлопці й дівчата з Коломиї, які створили БФ на честь свого товариша, який помер, не дочекавшись трансплантації кісткового мозку… Їх було багато – друзі, знайомі, родичі. У кожного свій біль, своя історія. Розповідали журналістам про своїх дітей та коханих і не стримували сліз. Бо доведені до розпачу. Грошей у бюджеті МОЗу вже немає. А людей у черзі щодня більше. Бо у нашій країні за всі роки незалежності, так і не спромоглись налагодити медичну систему, бо не проводять не те що трансплантацій органів, а й таку буденну для всього світу пересадку кісткового мозку.

Під стінами Кабміну ми просили забезпечити фінансування програми «Лікування громадян за кордоном» в розмірі 470 мільйонів гривень для покриття витрат на операції українських громадян на 100 відсотків. 74 пацієнти проліковано на суму 203 мільйонів гривень. На черзі вже перебували 93 пацієнти. За інформацію МОЗ ще є більше 30 справ, котрі не перебували на обліку. До кінця року орієнтовно потреба в лікуванні буде близько 170 осіб (з врахуванням 93-х осіб, які є зараз на обліку). Середня вартість лікування становить 2 мільйони 756,1 тис. грн. Потреба в бюджетних коштах на покриття цих витрат становить 468 мільйонів 537 тис грн. (майже 470 мільйонів). На обліку є пацієнти, лікування котрих перевищує 300 тисяч доларів. Це приблизні розрахунки в потребах, проаналізовані громадськістю. Мінохорони здоров'я називає цифру в 420 мільйонів – потреба до кінця 2017 року. Але чомусь, знаючи цю цифру, МОЗ, як вони запевняють, попросили у депутатів 100 мільйонів. На що розраховував МОЗ, пацієнтам важко здогадатися.

Під час мітингу до нас підходила пані в.о.міністра Уляна Супрун, й навіть підписала звернення до Гройсмана, яке ми потім передали до приймальні Кабміну. Обіцяла повну підтримку – присутність на комітеті, у сесійній залі. Проте протягом двох днів ми намагалися через різних наближених до пані Супрун людей вмовити прийти її на засідання бюджетного комітету та захистити річну потребу у фінансуванні закордонного лікування важкохворих – 420 мільйонів гривень (цифра, яку озвучує Уляна Супрун)

bytva3

Під час засідання комітету ВР з питань охорони здоров'я, яке відбулося 12 липня, заступник міністра ОЗ Роман Ілик підтвердив цифру 420 мільйонів гривень. І повідомив, що у черзі перебуває вже 119 українців. Виявилось, що поки ми стояли під КМУ, комісія МОЗ зібралась і розглянула заяви від пацієнтів. 26 людей додали до списку «черги смерті». Правда тим, кого поставили на чергу, ще не повідомили порядковий номер. Та й на самі засідання родичів хворих не запрошують. Залишається таємницею, скільки заяв розглянули на засіданні комісії, який порядковий номер у черзі кожного з цих пацієнтів. Медичний комітет підтримав фінансування в розмірі 420 мільйонів гривень. Але найважливіше було, щоб цю суму погодили в бюджетному комітеті та у сесійній залі ВР – це мало вирішитися 13 липня, тому ми прийняли рішення продовжити нашу акцію.

Наші спроби запросити Уляну Супрун на засідання бюджетного комітету виявились марними. Як пояснили нам в МОЗі, Уляна не змогла прийти через мітинг стосовно медичної реформи під її вікнами, а заступник пані міністра – Линчевський, – виявився абсолютно безкорисним, адже на двох засіданнях (12 та 13 липня) він просто... мовчав. Нам довелося навіть заблокувати двері кабінету, щоб народні обранці не втекли з засідання, але пан Линчевський так й не сказав комітету, скільки коштів необхідно, щоб забезпечити фінансування операцій для 119 пацієнтів: бо «не знав», бо у нього «дані станом на вчора», і т.і.

Окрім того ми сподівалися на підтримку Мінфіну. У нашому зверненні до Гройсмана ми просили дати доручення Данилюку – міністру фінансів – повідомити про кількість коштів у резервному фонді. Тут, а також кошти від так званої "спец конфіскації" – це мільярди гривень. Цими коштами вільно може розпоряджатися Мінфін. Гройсман на засіданні Уряду дав доручення покрити потребу МОЗу. Але Мінфіну, здається, байдуже до наказів прем'єра, адже додаткових коштів, окрім 100 мільйонів, які вже давно просить Супрун, Мінфін не надає.

bytva4

Шляхом переговорів, вдалося, окрім 100 мільйонів, які просив МОЗ, та 16 мільйонів – пропозиція нардепа, випросити ще 70 мільйонів гривень. А далі – підпис протоколу, винесення питання до сесійної зали, й 309 голосів „за”. Конституційна більшість. Справжнє єднання депутатів під куполом Верховної Ради.

bytva

Тепер ми думаємо тільки про те, що ці голоси депутати могли б віддати не за 186, а за 250, 300, 420 мільйонів гривень. Якби представник МОЗу обґрунтував необхідність. Якби Мінфін виявив бажання врятувати українців. Але цього не сталося. Уляна Супрун проігнорувала майже всі засідання комітетів, у вирішальний день відправивши на бюджетний комітет абсолютно некомпетентного заступника…

* * *

Ми і раді, і спустошені. Адже через банальну впертість та байдужість 26 людей втратили надію на порятунок! Що ми робитимемо далі? Здаватися точно не збираємось. Ті, хто тепер офіційно у черзі разом із нами, сподіваємось, будуть боротися до кінця. Іншого виходу немає. Ми будемо виходити ще. Без варіантів! Наша битва за життя триває!

За матеріалами блогу Юрія Андрєєва

Прочитано 1964 раз

Про нас

Ми – команда проекту «Україна небайдужа» - волонтери та журналісти. Ми робимо цей проект без спонсорів та без політиків. Наша мета – зробити небайдужість державною політикою) Ми захищаємо та підтримуємо тих, хто в цьому потребує – хворих та слабких. Ми розповідаємо про сильних, які роблять добрі та корисні справи, не сподіваючись на підтримку влади. Наша країна має бути затишною та доброю для людей. І робити її такою мусить не влада, не політики, а ми – небайдужі громадяни.