wrapper

Воскресенье, 30 июля 2017 20:54

Кияни! Загляньте на вулицю Стрілецьку, щоб зустрітися з Вадимом Бойко (відео)

Оцените материал
(0 голосов)

Кілька останніх днів перебуваю під глибоким враженням від зустрічі з Вадимом Бойко – від його розповідей, від внутрішньої сили, від екскурсії по квартирі, до якої 92-річний старець безбоязно привів двох досі абсолютно незнайомих йому людей... Хто він, цей чоловік, що пережив Голодомор, вижив у нацистських таборах смерті, та дивом уникнув сталінських репресій після повернення з полону на Батьківщину? Він був єдиною людиною, якій вдалося втекти з газової камери за кілька секунд до того, як зачинилися броньовані двері і був пущений газ „Циклон Б”. Вдалося йому вижити й після розстрілу 28 червня 1943 року в гестапівському підвалі. „Орлятко”, – таким було його підпільне прізвисько в «Освенцімі», і воно навіть зараз личить йому, як не можна краще! Після всього пережитого в 1954 році він став майстром спорту зі стрільби та акробатики.

Вадим Бойко заплатив дуже дорогу ціну за право бути тим, ким є, а тому не розмінює свого життя на дрібниці та не шукає скороминущої слави, зате надзвичайно цінує людей, з якими це життя його звело: саме їх світлинами усіяні усі стіни його квартири, що не зайняті книжковими шафами та полицями. Вадим Якович – це людина навіть не «зі стрижнем», а «з арматурою» всередині, але, в першу чергу, це все-таки саме ЛЮДИНА, тож йому приємно, коли хтось виявляється небайдужим до того, чим він жив, та чим живе зараз. Кияни! Загляньте якось на вулицю Стрілецьку – там, майже біля самого її перетину з вулицею Ярославів Вал, практично щовечора стоїть Вадим Бойко, та пропонує книги зі своєї бібліотеки, щоб виручені кошти передати тим, хто потребує допомоги. Повірте, ви не пошкодуєте про витрачений на цю поїздку час!

Дмитро Буличев

Прочитано 835 раз

Про нас

Ми – команда проекту «Україна небайдужа» - волонтери та журналісти. Ми робимо цей проект без спонсорів та без політиків. Наша мета – зробити небайдужість державною політикою) Ми захищаємо та підтримуємо тих, хто в цьому потребує – хворих та слабких. Ми розповідаємо про сильних, які роблять добрі та корисні справи, не сподіваючись на підтримку влади. Наша країна має бути затишною та доброю для людей. І робити її такою мусить не влада, не політики, а ми – небайдужі громадяни.