wrapper

Вторник, 19 сентября 2017 11:18

Нотатки про мертвих дельфінів (фото).

Оцените материал
(0 голосов)

Об тіло першого мертвого дельфіна я ледь не спіткнулась. Я зрозуміла, що це дельфін-мама, коли в кількох десятках метрів побачила й дитину – тіло було ледь не удвічі меншим. 

Я була зовсім сама, далеко від найближчої цивілізації. Навкруги був рай. Попереду, біля самісінького кінчика Ягорлицької коси, де сходяться води Ягорлицької затоки і Чорного моря, можна було побачити сотні диких лебедів. А в мене під ногами лежало два мертвих дельфіна, мама і син. І це було, насправді, дуже страшно.

21558833 1829399103756765 2903033638088610872 n

Потім донька мені розповіла, що в телевізійних новинах пройшов сюжет про кінбурнських дельфінів, які викинулись на берег. Це неправда, вони не викинулись. ЇХ убили гострі лопаті браконьєрських моторок. Череп дельфіна-малюка був проломлений у кількох місцях. 

21616082 1829399110423431 4190375426616630486 n

Я йшла вузькою косою – праворуч билися в берег нетерплячі морські хвилі, ліворуч - тихі води затоки колисали тисячні зграї найрізноманітнішого птаства. Це й зрозуміло, адже я знаходилась на території одночасно двох заповідних зон - Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (водно - болотні угіддя якого мають міжнародний природоохоронний статус), та Національного природного парку «Білобережжя Святослава». Окрім того, Ягорлицька затока, де селяться сотні видів птахів, у тому числі й червонокнижні, входить до складу Чорноморського біосферного заповідника.

Через кількасот метрів я побачила третього, найбільшого за розміром, мертвого дельфіна. Четвертий – роздутий, понівечений, ще зі свіжою, червоною кров’ю, яка витікала із ран на тілі - лежав на межі води й піску. П’ятого дельфіна, вірніше, лише одну голову, я побачила в густих водоростях біля берега. Сил фотографувати це жахіття вже не було.

21617523 1829399033756772 6979637232594147392 n

21617726 1829398993756776 8271702624688411202 n

Словом, на відтинку берега протяжністю близько двох кілометрів я натрапила на п’ять мертвих дельфінів. Якщо врахувати, що протяжність Кінбурнської коси з боку моря складає близько 20 кілометрів – скільки ще мертвих тварин я могла побачити у цьому «заповіднику»?
Я подумала: якщо сюжет про цю кінбурнську біду показали по телевізору, чому співробітники обох заповідників, які в сюжеті коментували ситуацію, потім не поховали тіла? Чи це вже нові жертви кінбурнських браконьєрів?

21743112 1829399170423425 1381253031668752323 n
Моторки браконьєрів, які убивають дельфінів, виловлюють на Кінбурнзі креветку. Вірніше, її залишки. Креветки в Ягорлицькій затоці вже нема. Нема креветок – нема риби, нема риби – нема птахів. Що буде далі?

Джерело

Прочитано 779 раз

Про нас

Ми – команда проекту «Україна небайдужа» - волонтери та журналісти. Ми робимо цей проект без спонсорів та без політиків. Наша мета – зробити небайдужість державною політикою) Ми захищаємо та підтримуємо тих, хто в цьому потребує – хворих та слабких. Ми розповідаємо про сильних, які роблять добрі та корисні справи, не сподіваючись на підтримку влади. Наша країна має бути затишною та доброю для людей. І робити її такою мусить не влада, не політики, а ми – небайдужі громадяни.