wrapper

Пятница, 14 июля 2017 12:11

15 липня - свято на честь Охтирської ікони Божої Матері

Оцените материал
(0 голосов)

15 липня в Свято-Покровському соборі м. Охтирки відбудеться велике свято на честь явлення чудотворного Охтирського образу  Божої Матері. За звичай, це свято збирає величезну кількість прочан з усіх куточків Сумської та інших областей України, а іноді й Росії.

Історія чудотворного образу розпочалася так. 2 (15 за новим стилем) липня 1739 року священик Охтирського Покровського Храму Василь Данилов косив біля церкви траву і раптом побачив Ікону «старого великоросійського письма», що випромінювала незвичайне сяйво. Вражений побаченим, він забрав ікону додому. Але згодом подумав, що гріх ховати таке добро від людей, тому й приніс образ до храму.   Ця згадка належить одному з перших літописців Слобожанщини Філарету Гумилівському, автору «Описания Харьковской Епархии».

Багатьом хворим принесла ікона зцілення, І слава про неї почала розлітатися в усі усюди. Дуже швидко дісталася вона й до тодішньої столиці держави - Петербургу.

26 листопада 1744 року цариця Єлизавета Петрівна видала наказ розслідувати справу про знайдену ікону. На той час, до речі, існувала вже ціла книга, де записувалися чудеса, витворені її надзвичайною силою. 16 вересня 1745 року митрополит Антоній, якому було доручено розібратися в цій справі, доповідав Священному Синоду, що всі чудеса, змальовані в книзі, дійсно  відбувалися. І  ось, нарешті, наказом  Синоду від 22 червня 1751 року Охтирська Ікона Божої Матері стала вважатися чудотворною.

0 593a4 25182b1a XL 1364455312

Благочестива Імператриця Єлизавета забажала назавжди зберегти згадку про той день, коли на невеличке слобідське містечко зійшла благодать Господня. За наказом цариці від 25 квітня 1753 року граф Растреллі розробив план кам'яного Покровського храму, що невдовзі був закладений в Охтирці (його будівництво завершене в 1768 році) Сама ж Єлизавета Петрівна пожертвувала на спорудження храму 2000 карбованців сріблом.

1408544866 10

В Історичних джерелах збереглися перекази про чудеса, витворені Іконою. Ось, наприклад.

Якось, в 1748 році, вдова барона фон Вейделя Єлизавета Богданівна, що їхала до Петербургу, занедужала в Охтирці. Заклопотана долею двох своїх малолітніх донечок, які не мали нікого, окрім неї, вона молилася перед іконою Охтирської Божої Матері, просячи зцілення. Вночі їй приснилося Божа Мати, яка сказала, що через п'ять днів баронеса покине цей світ. А тому треба роздати свої маєтності бідним. Єлизавета Богданівна нагадала Богородиці про дівчаток, що можуть залишитися без шматка хліба. Матір Божа порадила за це не турбуватися і обіцяла піклуватися про дітей. А щоб молитви хворої були почуті, ще раз наказала роздати маєтності. Сон збувся.

За п'ять днів баронеси  не стало. Але вона встигла зробити те, про що говорила Божа Мати. Невдовзі після смерті Єлизавети Богданівни обидві її донечки раптово були викликані до височайшого двору, де й пройшло їх дитинство. А потім доля розпорядилася так, що одна з сестер вийшла заміж за графа Чорнишова, а Інша - за графа Паніна. Кожна  пам'ятала свою історію і неодноразово робила чималі пожертвування на користь Охтирського Покровського Храму.

На жаль, справжня Охтирська ікона Божої Матері зникла ще на початку ХХ століття. Але існувало багато списків з чудотворного образу. Один з них після 1917 року був вивезений до Америки і знаходився в кафедральному соборі м. Сан-Франциско. В 1978 році єпископ Ладозький Марк, що керував парафіями Російської Православної Патріаршої Церкви в цьому краї, вирішив повернути святиню на батьківщину і передав ікону Харківському митрополиту Никодиму. 14 липня 1994 року єпископ Сумський та Охтирський Варфоломій отримав з рук митрополита Никодима чудотворну копію чудотворної Охтирської ікони  Божої Матері, яка з благоговінням була внесена до рідного собору.

NitGvXBKed-43279

Ще один список чудотворної  Охтирської ікони Божої Матері – Козацької – в останні роки повернувся в Охтирський храм Георгія Побідоносця. Ця ікона була зроблена в 1810 році і належала другій роті 7-ї бригади Уланського Гадяцького Лейб-гвардійського Малоросійського полку.

Ксенія Максимова

Прочитано 2048 раз

Про нас

Ми – команда проекту «Україна небайдужа» - волонтери та журналісти. Ми робимо цей проект без спонсорів та без політиків. Наша мета – зробити небайдужість державною політикою) Ми захищаємо та підтримуємо тих, хто в цьому потребує – хворих та слабких. Ми розповідаємо про сильних, які роблять добрі та корисні справи, не сподіваючись на підтримку влади. Наша країна має бути затишною та доброю для людей. І робити її такою мусить не влада, не політики, а ми – небайдужі громадяни.