16 грудня не стало Ярослава Радченко. Про це "Україні небайдужій" повідомила дружина Ярослава Ганна. 13 грудня Ганна, що її чоловіку стало трохи краще, його підключили до кисня та почали вливати кров, але через три дні Ярослава не стало.
На сторінці, де збирали кошти для Ярослава Радченка в Фейсбуці Аня написала:
Останнім часом чоловік почував себе не добре. Він був на таблетковій хімії. Ренген показав пневмонію. В чоловіка підіймалася температура, його нудило, було зле, Ярославу робили переливання крові. Але до останнього моменту подружжя трималось один за одного та вірило, що вдасться їм перемогти хворобу. Ярославу всією країною збирали кошти на операцію в Туреччині та на лікування. І люди допомагали, бо разом з Ярославом та Ганною вірили, що кохання перемагає все.
Лишилось байдужим лише Міністерство охорони здоров'я, куди подружжя зверталось про допомогу. Про цей гіркий досвід Ганна у відчаї писала в групі, де збирали кошти для Ярослава.
Ярославу було лише 34 роки. Він жив у Київській області. Мав кохану дружину та 7-річного сина. Ярик жив, працював, мріяв і будував плани. Але в 2013 році життя повністю перевернулося з ніг на голову. У жовтні йому поставили діагноз - «гострий лейкоз», і закрутилося: лікарні, аналізи, «прощайтеся з життям», лейкоцити...
З дружиною вирішили проходити лікування в Німеччині. Гроші збирали з допомогою друзів, рідних, частково допомогла робота. Продали машину. Дитину довелося на 3 місяці відправити до дідуся в село, адже у дружині просто не вистачало на все сил і часу. Ганна весь час проводила або з Ярославом в лікарні, або в біганині по підготовці документів на виліт в Німеччину. За два дні до вильоту серце його мами не витримало і перед вильотом на лікування її поховали. У грудні 2013 року вони успішно пройшли курс хіміотерапії і вже після першої хімії домоглися ремісії. Думали, що всі випробування позаду. Пройшло більше двох років, планували другу дитину, але доля знову внесла свої корективи...
У лютому 2016 року їхня приголомшили новиною: «У вас рецидив, хвороба повернулася». У Києві, через два дні після госпіталізації, сказали: «Прощайтеся з життям». Ганна терміново вивезла Ярика в Гомель, Білорусь. Але через два тижні лікарі сказали, що розпочата раніше хімія, в Києві, результату не дала і потрібна пересадка кісткового мозку. Лікарі видали направлення на трансплантацію стовбурових клітин кісткового мозку від нерідного донора. Така операція в Україні не проводяться, тому подружжя збиралось до Туреччини.
Прощання з Ярославом відбудеться завтра 18 грудня 2016 року:
11:00 - вдома в ЖК "СонцТаун", Печерська, 26 (виїзд за Київ за Академмістечко);
12:00 - Храм Зачаття Іоанна Предтечі, м Київ, вул. Чорнобильська, 15а (навпроти "Велика Кишеня");
13.00 - виїзд на кладовище. с. Гута-Забілоцька, Радомишльський р-он, Житомирська область. Ярослав буде похований зі своїми батьками, в рідних місцях.
17:00 - обід в Києві (адресу буде повідомлено пізніше).
Ми вдячні усім, хто був небайдужим до долі цієї родини, бо ця історія неймовірної боротьби та любові ще довго буде жити в наших серцях. Висловлюємо щирі співчуття близьким та рідним Ярослава. В такі моменти дуже важко щось говорити та всі слова стають зайвими. Ганна, тримайтесь та бережіть сина. Ви дуже сильна жінка, якщо Бог підготував для Вас такі важкі випробування. На жаль, нас покидають найкращі, найдорожчі люди. Сумуємо разом з вами та молимось.
Ми просимо всіх небайдужих підтримати Ганну в ці важкі дні:
ПриватБанк (Радченко Ганна) 5168 7573 0733 7115
Аваль (Радченко Ярослав) 4149 5160 1068 8587
Для тих, хто живе за кордоном, реквізити на фото нижче.
Редакція соціально-інформаційного проекту "Україна Небайдужа"
МБФ "Подих життя"
