wrapper

Среда, 26 апреля 2017 16:42

Відлуння Чорнобиля

Оцените материал
(0 голосов)

 31 рік тому саме в цей весняний день, 26 квітня 1986 року, сталося непередбачуване – жахлива катастрофа на Чорнобильській АЕС. Руйнування мало вибуховий характер.  На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі. Оскільки Чорнобильська АЕС була графітно-водним реактором, саме графіт передбачав легкозаймистість всієї системи. Після вибуху в ньому залишилось близько 800 т графіту, який почав горіти. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. В результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів. Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Всі вони отримали високі дози радіації.

Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опроміненими, близько 155 тис кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору. 

Жахливі наслідки катастрофи нагадують про Чорнобиль вже четверте десятиліття. В зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС 1 жовтня 1986 року в Києві був створений Науковий центр радіаційної медицини, якому в листопаді 2011 року надано статус національного. На жаль, до сьогоднішнього дня кількість пацієнтів в ННЦРМ не зменшується. Ще жахливішим є те, що пацієнтами цього закладу є діти. Діти, що помирають від раку. Діти, якими вже не один рік опікується МБФ „Подих життя”. Діти, яких не можуть часто врятувати навіть найдорожчі ліки. Лише протягом останнього року від нас пішли Міклюсевич Олександра, Артюх Сергійко, Дзензель Маринка, Портянко Оленка. Про кожного з них можна було б написати книгу. Книгу боротьби за життя. Книгу маленьких перемог, коли хвороба, здавалось, відступала і поразок, коли вона поверталася...

Але для багатьох хворих на рак дітей боротьба ще не закінчилася. Вона триває. Боротьба до останнього подиху, в якій без сторонньої допомоги не перемогти. Сьогодні ця допомога конче потрібна Лантковському Гоші, Кривопуск Надійці, Гурбич Олександру, Осиповському Артему. Підтримайте, будь ласка цих юних пацієнтів ННЦРМ. Реквізити можна знайти тут

Підготувала Ксенія Максимова

 

 
Прочитано 769 раз
Другие материалы в этой категории: « 25 апреля - Радоница Почему нельзя сжигать траву? »

Про нас

Ми – команда проекту «Україна небайдужа» - волонтери та журналісти. Ми робимо цей проект без спонсорів та без політиків. Наша мета – зробити небайдужість державною політикою) Ми захищаємо та підтримуємо тих, хто в цьому потребує – хворих та слабких. Ми розповідаємо про сильних, які роблять добрі та корисні справи, не сподіваючись на підтримку влади. Наша країна має бути затишною та доброю для людей. І робити її такою мусить не влада, не політики, а ми – небайдужі громадяни.